Невелика європейська держава – князівство Монако має добре розвинену фінансову систему. Підтвердженням цьому є наявність на депозитах місцевих банків близько сімдесяти п’яти мільярдів франків, левова частка з яких належить іноземцям.
Виникає питання: що або які саме фінансові умови привертають нерезидентів князівства зберігати свої заощадження саме в цій країні? Наскільки надійний фінансовий уклад невеликої європейської держави з багатою історією?
Реалії фінансової системи Монако
Влітку минулого року поручитель Монако – Франція висунула вимоги керівництву князівства щодо виконання умов договору 1998 року. Це питання постало на порядку денному в зв’язку з проханням Монако про вступ в єдину валютну зону євро. Оскільки податки у Франції прозорі, і ця країна є поручителем князівства перед іншими державами Європейського Союзу, французи змушені застосовувати щодо Монако більш жорсткі заходи і вимоги.
Слід розуміти, що виконання умов договору кінця ХХ століття передбачає повне розсекречення персональних даних про власників банківських рахунків і їх поточних балансах, що, природно, не вигідно для керівництва Монако і власників банків. Такі дії, з одного боку, можуть спровокувати істотний спад економіки країни і привести до значних фінансових втрат, проте з іншого – допомогти зруйнувати європейські центри по «відмиванню» грошей.
Перспективи
Провівши переговори з А. Меркель, князь Монако – Альберт II висловив готовність до співпраці з Німеччиною і Європейським Союзом щодо створення фінансової прозорості в князівстві. Своє рішення глава Монако пояснив прагненням влади свідомо уникнути скандалу, що недавно вибухнув на фінансовому ґрунті в Ліхтенштейні. Нагадаємо, що згідно з даними німецьких властей, саме там «відмивали» гроші чиновники і бізнесмени з ФРН.
Нюанс історії …
Нагадаємо, що в кінці минулого століття, а саме, в 1998 році між країнами Європейського Союзу був підписаний договір, згідно з яким всі іноземці, які відкривають фінансові рахунки в Монако, зобов’язані пройти перевірку, вказавши джерело своїх доходів і надавши квитанцію про сплату відповідних податків. Однак керівництво князівства відмовилося виконувати такі умови, зробивши, таким чином, Монако «золотим дном» для безперешкодного відкриття рахунків в банках князівства з будь-якої точки світу. За фактом, вкладник міг без проблем зняти гроші, перевести їх, конвертуючи в євро, на рахунок в іншому банку і так далі.
Починаючи з 2005 року, всі банківські вклади, розміщені в фінансових установах країн-членів Європейського Союзу, стали обкладатися податком в розмірі 15 відсотків річних, пізніше ставка поступово зросла до 35 відсотків, при чому банки зобов’язані видавати інформацію про власника рахунку.
Щоб уникнути значних фінансових втрат і розсекречення персональної інформації, підприємливі бізнесмени почали розміщувати фінансові кошти від імені банку в інших країнах, які не підтримують директиву Європейського Союзу. Такими країнами є, зокрема, Монако, Швейцарія, Андорра та інші.